-
1 close-handed
-
2 hand-to-hand
1. adjрукопашний2. advврукопашну* * *I a II adv -
3 dog-fight
n військ., розм.1) повітряний бій2) рукопашний бій* * *n; військ.повітряний бій; рукопашний бій; боротьба за верховий м'яч ( у футболі) -
4 fight
In1) бій; битваhand-to-hand fight — військ. рукопашний бій
ding-dong fight — військ., розм. бій з перемінним успіхом
2) бійка, сутичка3) боротьба, суперечка4) бойовий дух; забіякуватість; задерикуватістьto spoil for a fight — лізти в бійку; рватися в бій
IIv (past і p.p. fought)1) вести бойові дії; битися, воювати2) боротися (з кимсь разом — with; проти когось — against; за щось — for)to fight a fire — боротися з вогнем, гасити пожежу
3) захищати, підтримувати (у боротьбі)4) керувати, управляти, маневрувати (чимсь)5) нацьковувати; примушувати битисяfight down — перемогти, подавити (вогневі точки)
fight off — відбити, відігнати
fight out — відстояти в боротьбі, перемогти
to fight it out — добитися перемоги (в суперечці, боротьбі)
fight dog, fight bear — битися до останнього
* * *I [fait] n1) бій, битва; вiйcьк. бойові діїhand-to-hand fight — рукопашний бій; бійка; двобій; зустріч з боксу, бій ( на рингу); сварка, сутичка
2) боротьба3) бойовий дух; запал; забіякуватістьII [fait] v( fought)1) вести бойові дії, бій; боротися, воювати; битися; вести бій ( бокс); зустрічатися на рингу; сваритися2) боротися3) захищати, підтримувати ( у боротьбі)4) керувати, управляти; маневрувати ( чим-небудь у бою)5) підбурювати, нацьковувати один на одного; змушувати битися -
5 fighting
1. n1) бій; битва2) бійка; сутичка3) боротьба2. adj1) бойовий, войовничий2) бойовий* * *I ['faitiç] nбій, битваII [`faitiç] ahand-to-hand fighting — рукопашний бій; сутичка; бій; бійка; боротьба, двобій
войовничий, бойовий; вiйcьк. бойовий -
6 head-to-head
I n; амер.боротьба, бій врукопаш; зіткнення віч-на-вічII a; амер. -
7 melee
n фр.1) рукопашний бій; бійка2) ав. груповий повітряний бій -
8 close-handed
-
9 dog-fight
n; військ.повітряний бій; рукопашний бій; боротьба за верховий м'яч ( у футболі) -
10 fight
I [fait] n1) бій, битва; вiйcьк. бойові діїhand-to-hand fight — рукопашний бій; бійка; двобій; зустріч з боксу, бій ( на рингу); сварка, сутичка
2) боротьба3) бойовий дух; запал; забіякуватістьII [fait] v( fought)1) вести бойові дії, бій; боротися, воювати; битися; вести бій ( бокс); зустрічатися на рингу; сваритися2) боротися3) захищати, підтримувати ( у боротьбі)4) керувати, управляти; маневрувати ( чим-небудь у бою)5) підбурювати, нацьковувати один на одного; змушувати битися -
11 fighting
I ['faitiç] nбій, битваII [`faitiç] ahand-to-hand fighting — рукопашний бій; сутичка; бій; бійка; боротьба, двобій
войовничий, бойовий; вiйcьк. бойовий -
12 hand-to-hand
I a II adv -
13 head-to-head
I n; амер.боротьба, бій врукопаш; зіткнення віч-на-вічII a; амер.
См. также в других словарях:
рукопашний — а, е. Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву). || у знач. ім. рукопа/шний, ного, ч.; рукопа/шна, ної, ж. Бій, битва, що здійснюються врукопаш … Український тлумачний словник
рукопашний — прикметник … Орфографічний словник української мови
різня — і/, ж. 1) розм., рідко. Дія за знач. різати 2) і різатися 2). 2) Масове знищення, вбивство людей. || Рукопашний бій із застосуванням холодної зброї … Український тлумачний словник
січа — і, ж. Рукопашний поєдинок, бій із застосуванням холодної зброї (шаблі, списа і т. ін.). || уроч. Кривава битва … Український тлумачний словник
штиковий — I а/, е/. Прикм. до штик I. Штиковий хомутик. || Зробл., завданий штиком. Штикова рана. || Із застосуванням штиків (про рукопашний бій). II а/, е/. Прикм. до штик III … Український тлумачний словник
штурхобочний — а, е, заст., розм. Рукопашний … Український тлумачний словник
штурхобочний — прикметник рукопашний розм., рідко … Орфографічний словник української мови
